Середньовіччя якесь. Українські реконструктори добувають собі мирні перемоги

У майстерні 29‑річного киянина Костянтина Камишева не проштовхнутися: вся кімната заставлена середньовічними шоломами, латами, кольчугами і іншим історичним спорядженням. Він походжає серед блискучих металевих виробів, показуючи то одну, то іншу деталь майбутнього костюма давньоруського лицаря.

"Я захопився рухом реконструкторів ще у восьмому класі, з тих пір не тільки беру участь у змаганнях, але і виготовляю обладунки",— говорить Камишев.

В Україні за останні десять років захоплення історичною реконструкцією перестало бути просто хобі, перетворившись в цілу індустрію зі своїми магазинами, майстрами. І великими витратними фестивалями — вартість лише одного комплекту спорядження для бійця, включаючи обладунки та зброю, може досягати $ 5 тис.

Реконструкцією в країні захоплюються вже понад 10 тис. осіб. Найбільш просунуті їздять на світові першості. Наприклад, на початку травня 2016‑го українська збірна брала участь у чемпіонаті світу з історичного середньовічного бою Битва націй, який з 2010 року проводиться в чеській Празі. Кожна команда виставляє близько 30 осіб в історичних обладунках для участі в групових боях. Бійці б'ються холодним, але тупою зброєю — мечами, сокирами, алебардами. Бали нараховують так само, як і в спортивному фехтуванні,— за попадання по супернику. В масових битвах бій йде до тієї пори, поки на ногах залишаться бійці лише однієї команди.

Серед безлічі національних збірних, в тому числі і з далеких Мексики, Аргентини, Австралії, Нової Зеландії, українці опинилися серед найсильніших: у Київ з Чехії поїхали одну золоту та три срібні медалі.

У світі кількість подібних змагань обчислюється сотнями. Частина з них проходять і в Україні: Костянтин Пархоменко, організатор українських фестивалів реконструкторів, уточнює, що за рік в країні проходить п'ять великих і десятки інших заходів. "Зараз рівень учасників зовсім інший, ніж раніше,— як в плані одягу, обладунків і озброєння, так і з фізичної підготовки,— говорить він.— Це перейшло в розряд дорогих хобі".

Воїни світла

На пострадянському просторі історична реконструкція — виготовлення реплік старовинних обладунків, зброї, одягу та ігрові бої з використанням холодної зброї — стала входити в моду в 1990‑х. Сьогодні на колишній радянській території діють сотні військово-історичних клубів самої різної спрямованості. В Україні їх — десятки.

За приблизними оцінками учасників, українське реконструкторское ком'юніті налічує понад 10 тис. осіб.

Найчастіше цих людей приваблює Європа XIII–XV століть, Київська Русь і Скандинавія X–XIII століть.

В АТАКУ: Українські лицарі (в жовто-синьому) б'ються з ворогом на одному з чемпіонатів. Для перемоги потрібно повалити суперників на землю

“На фестивалі приходять близько 7 тис. осіб. І останнім часом подібні події майже завжди окупаються",— говорить Пархоменко. Серед учасників зустрічаються самі несподівані люди — не лише школярі та студенти, а й бізнесмени, а також політики. Наприклад, голова Сумської облради Семен Салатенко протягом декількох років постійно бореться на лицарських турнірах.

Українці грають усе більш помітну роль на світових першостях. При цьому залишаються аматорами, затраченими на це хобі вільний час.

“Ми тренувалися п'ять разів на тиждень. Поєднувати з роботою було важко, але чого не зробиш заради перемоги",— ділиться враженнями киянин Ілля Родіонов, боєць збірної України, один з учасників травневого чемпіонату світу з історичного фехтування. Ще недавно він працював комірником. Але три місяці тому, щоб приділяти більше уваги своєму захопленню, став працювати в майстерні, що виготовляє історичні обладунки.

Йому вторить Ігор Парфентьєв, ще один член української збірної. Мовляв, зараз подібні заходи перетворилися в жорсткі спортивні ігри. І щоб успішно виступати на них, потрібна особлива підготовка. Сам Парфентьєв тренує інших бійців і володіє компанією, що виробляє для них спорядження.

Тренування по середньовічних боїв, за його словами, в основному орієнтовані на фізичну витривалість. "Це щось середнє між кроссфитом [своєрідне багатоборстві], силовими вправами і бойовими мистецтвами",— каже боєць.

Чемпіонати вимагають не тільки тренувань і вільного часу, але і деяких фінансових вкладень. Найбільш витратна — це екіпіровка, яка в середньому коштує $ 1,5–3 тис. Крім того, для проїзду команди орендують автобус — якщо змагання проходить у Європі, то він обходиться приблизно за € 100-200 в обидві сторони з людини. Найчастіше частину витрат на проїзд беруть на себе організатори, які ще й можуть забезпечити харчування. Але раз на раз не доводиться.

Індустрія залізного століття

Історична реконструкція — це не тільки бої і змагання. Віталій Чорний, ювелір, який займається відтворенням історичних прикрас, згадує: спочатку бійці використовували дерев'яні мечі, потім гумові, але зараз перейшли на сталь. Сам він не новачок в цій справі: у 2008 році Чорний, юрист за освітою, кинув юридичну практику і подався в історичні майстри.

На цій справі він вже набив руку. Пояснює, що при відтворенні костюма важливі всі деталі, наприклад розмір і орнамент гудзиків. Достовірність важлива: все це потім оцінить журі фестивалів і чемпіонатів, так і гості-учасники.

Варто якісний обладунок дорого — до $ 5 тис., а середньовічний тканий костюм — приблизно $ 600. Клієнти вибагливі: деякі набувають для подібної одягу автентичні матеріали — наприклад, домотканий китайський шовк за ціною від $ 300 за метр.

ТОНКА РОБОТА: Віталій Чорний, юрист за освітою, робить історичні ювелірні прикраси. І примудряється заробляти на цьому

Реконструктори прагнуть максимально зануритися в певну епоху, потім попит є буквально на все. Про це розповідає киянин Максим Ріг, який виготовляє і продає щити, прикраси зі шкіри та середньовічні намети. "Наша майстерня працює день і ніч, включаючи вихідні",— говорить він, радіючи валу замовлень.

Нещодавно він отримав ще один, досить великий — виготовити реквізит для героїв історичного фільму Сторожова застава.

Не один Ріг отримує замовлення зі сторони. Прикраси Чорного, як розповідає сам майстер, набувають і ті, кого цікавлять ексклюзивні і оригінальні ювелірні вироби. "Торгую через інтернет, є навіть два підмайстри",— зізнається він.

Нове старе час

З початком Евромайдана та військового конфлікту з Росією багато українські любителі історичних боїв змінили алебарду на автомат.

Пархоменко розповідає, що спочатку служив у батальйоні Свята Марія, потім перейшов в Азов. "Багато реконструктори вирушили добровольцями в АТО. Частина хлопців і досі там",— каже він. І уточнює, що дехто з колишніх кримських і донецьких колег опинився по той бік фронту.

Тим не менш українське реконструкторское рух не заглохло. "Ми вчимося з кожним роком",— упевнений Чорний. Зараз бійці активно готуються до липневого Міжнародного чемпіонату з середньовічних боїв в Португалії. Там в України, на думку Чорного, є всі шанси знову піднятися на п'єдестал і відвезти додому не один комплект призових медалей.